Урок-подорож

«Фізика на весняній доріжці»(8 клас)

Дитина володіє дивовижною властивістю спостерігати,дивуватись і запитувати:  «Чому?» Таким чином вона реалізує своє прагнення пізнати світ.

Мета уроку: учити спостерігати різні явища у природі і пояснювати їх на основі законів фізики.

Тип уроку: урок –подорож.

Хід уроку

Перед уроком пропоную учням взяти з собою бутерброди, чай, цукор. Після виходу на подвір’я школи пропоную дітя послухат.

Учитель. Що ви чуєте?

Учні. Шелест листя, спів пташок.

Учитель. Чому листя шелестить?

Учні. Тому, що воно коливається.

Учитель. Станьте біля стовпа і послухайте. Що ви чуєте?

Учні. Стовп гуде.

Учитель. Але ж ми не бачимо, що він коливається. Як перевірити, що це дійсно так?

Учні. Слід піднести до нього на нитці бусинку, спостерігати за нею. Це подібно до досліду, який виконується з камертоном і бусинкою.

Учитель. Листя коливається. Яка ж причина руху листків?

Учні. На них діє вітер.

Учитель. А як і чому утворюється вітер?

Учні. Суходіл у різних місцях землі нагрівається неоднаково. А тому густина повітря буде менша там, де суходіл нагрівається більше. І більша там, де суходіл нагрітий менше. Там, де повітря має меншу густину, тиск буде менший, ніж тиск холодного повітря. Холодніше повітря буде переміщатися низом і витісняти більш тепле повітря.

Вітер - це конвекційні потоки великого масштабу.

Учитель. Вітер – це корисне чи шкідливе природне явище?

Учні. Вітер використовують люди для приведення у рух жорен, генераторів, парусних човнів. Але вітри бувають шкідливі. Це урагани, які завдають багато шкоди.

Учитель. Отже, вітер може виконувати роботу, а тому він володіє…

Учні. Енергією.

Учитель. Якою?

Учні. Кінетичною.

Учитель. Які ще види енергії ви знаєте?

Учні. Потенціальну і внутрішню.

Учитель. Кінетична і потенціальна енергії які за природою?

 Учні. Механічні.

Вийшовши на берег, вкритий травою, звертаюсь до учнів із запитання:

• У кого з вас є дома кролі, гуси?
• Чи косите ви траву для них?
• Коли косити траву легше – вранці чи вдень? Чому?

Учні. Вранці. Бо на траві є краплинки роси, травинки більш масивні. Отже вони інертніші і більше зберігають свій потенційний стан.

Учитель. Про це явище  народне прислів’я «Коси коса, поки роса».

Готуємо місце для багаття.

Учитель. Як слід заготовляти гілки?

Учні. Кінці слід обтесати, щоб були гострі.

Учитель. Чому?

Учні. Буде більша площа, тож, докладаючи навіть невеликого зусилля, можна буде створити значний тиск.

Учні заготовили дерев’яні загострені палички, на яких підсмажують хліб, сало.

Учитель. А чому палички виготовили із дерева?

Учні. Бо дерево є поганим провідником тепла.

Коли учні заварюють чай, то спостерігають як він зафарбовує воду.

Учитель. Яке фізичне явище спостерігаєте?

Учні. Дифузію.

Далі доріжка привела нас до місця купання. Учні, ставши на пісок, помітили, що він світлішає, а коли ноги забираємо, то виїмка заповнюється водою.

Учні. Чому пісок світлішає?

Учитель. Коли стаємо на пісок, то ми на нього тиснемо. Оточуючі піщинки деформуються, а тиск передається у всіх напрямках. Отже, вода входить глибше в пісок, розподіляючись водночас у різні сторони. Тому здається., що пісок ніби висихає. Зверніть увагу на ноги. Якими вони здаються у воді?

Учні. Коротшими.

Учитель. Чому?

Учні. Промені сонця заломлюються на межі повітря і води.

Учитель. Що ви відчуваєте, вийшовши з води?

Учні. Холод

Учитель. Чому?

Учні. Тому що вода випаровується, а для випаровування потрібне тепло.